Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

что калина

  • 1 paglia

    pàglia f 1) солома arte della paglia -- плетение соломенных шляп cappello di paglia di Firenze -- флорентийская соломенная шляпа sedia di paglia -- стул с соломенным сиденьем color paglia -- светло-желтый <палевый> цвет 2) pl изделия из соломки 3) metall трещина; царапина 4) окалина ridursi sulla paglia -- дойти до нищеты avere paglia in becco ant а) замышлять, затевать б) держать в секрете mettere la paglia vicino al fuoco -- ~ подливать масло в огонь o di paglia o di fieno basta che il corpo sia pieno prov -- что сено, что солома -- лишь бы брюхо набить; все едино; что мед, что калина; голод проймет, станешь есть, что Бог пошлет

    Большой итальяно-русский словарь > paglia

  • 2 paglia

    pàglia 1) солома arte della paglia плетение соломенных шляп cappello di paglia di Firenze — флорентийская соломенная шляпа sedia di paglia стул с соломенным сиденьем color paglia — светло-жёлтый <палевый> цвет 2) pl изделия из соломки 3) metall трещина; царапина 4) окалина

    Большой итальяно-русский словарь > paglia

  • 3 -P97

    prov. что сено, что солома — лишь бы брюхо было здорово; все едино: что мед, что калина; голод проймет, станешь есть, что бог пошлет.

    Frasario italiano-russo > -P97

  • 4 είμαι

    1.
    1) быть, существовать; иметься; ποιός ξέρει, αν θα είμαστε τού χρόνου кто знает, доживём ли мы до следующего года; είναι φόβος να πεθάνει есть опасение, что он умрёт; δεν είναι τρόπος να πεισθεί его невозможно убедить; 2) быть, находиться; είναι εδώ он здесь; ήσουν μακρυά; ты был далеко?; είμασταν περίπατο мы гуляли; ήταν στα ξένα он был за границей; είναι με τίς παντούφλεο он в домашних туфлях;

    είμαι με το μέρος σου — я на твоей стороне, я с тобой;

    3) быть, происходить; случаться;
    τί είναι εδώ; что здесь происходит?; τί ήτανε; что случилось?, что произошло?; 4) быть (в каком-л. состоянии, настроении и т. п.); πώς είσαστε; как вы поживаете?, как вы себя чувствуете?;

    είμαι καλά — я чувствую себя хорошо;

    είναι θυμωμένος он сердит;

    είμαι στο κέφι — быть в настроении;

    5) участвовать, принимать участие;
    ήταν κΓ αυτός στο αντάρτικο он тоже участвовал в партизанском движении; 6) быть включённым (в список и т. п.);

    δεν είμαι στον κατάλογο των προσκεκλημένων — я не включён в список приглашённых;

    7) (με γεν.) а) принадлежать;
    τίνος είσαι συ; ты чей?; τίνος είναι η βάρκα; чья это лодка?; τό σπίτι είναι τού πατέρα μου это дом моего отца; είναι κι' αυτός της παρέας он тоже из этой компании; б) (о возрасте): πόσων χρονών (или ετών) είσαι; сколько тебе лет?;

    είμαι εικοσιτριών χρονών — мне двадцать три года;

    8):

    είμαι από — происходить, вести свой род;

    είμαι από φτωχή οικογένεια — я из бедной семьи;

    από πού είσαι; ты откуда?;

    είμαι από τη Μόσχα — я из Москвы;

    9):

    είμαι γιά... — а) собираться (куда-л. и т. п.);

    είμαι γιά Θεσσαλονίκη — я собираюсь в Салоники, мне надо ехать в Салоники;

    είμαστε γιά φευγάλα мы думаем бежать, нам надо бежать;
    б) быть достойным (чего-л.); είσαι γιά φίλημα ты достоин поцелуя; είναι γιά γέλια он смешон; 2. (в качестве вспомогат. гл.) 1) знач связки) быть; являться;

    εγώ είμαι 5 — то я;

    είμαι νέος — я молод;

    είμαστε έτοιμοι мы готовы;
    είμαστε καμμιά εικοσαριά нас около двадцати человек; ποιός είσαι; кто ты?; τί είναι αυτός; кто он такой?; τί ώρα είναι; который час?; τί καιρός είναι; какая погода?; είναι ζέστη тепло; είναι ψύχρα холодновато; είναι δροσιά прохладно; είναι κρύο холодно; είναι χειμώνας зима; είναι πολύ πρωΐ ещё раннее утро; είναι κοσμοπλημμύρα очень много народа, огромное скопление народа; 2) (употр, для образования сложных форм страд, залога):

    θα είμαι πεσμένος στο κρεββάτι — я лягу спать;

    3. (с зависимым наклонением означает):
    1) собираться, намереваться;

    είμαι να πάω εξοχή — я собираюсь поехать за город;

    2) предполагаться;
    ήταν να γίνει η παράσταση, μα ανεβλήθη должно было состояться представление, но было отложено; 3) суждено; ήταν να σπάσει к' έσπασε ему суждено было разбиться, и он разбился; 4) можно..., следует...; είναι να τα λες αυτά; разве можно такие вещи говорить?; είναι να τραβάει κανείς τα μαλλιά του! это такой ужас!; είναι να τρελλαθεί κανείς! от этого можно с ума сойтиI, от этого голова кругом идёт!; 5) настало, наступило время; καιρός είναι να σταματήσει пора остановиться, перестать; είναι ώρα να φεύγουμε время уезжать (уходить);

    § είμαι της γνώμης ότι... — я думаю, моё мнение таково, что...; — я полагаю, что...;

    είμαι σε θέση να... — я в состоянии, я могу;

    είμαι σε διάθεση σας — я к вашим услугам;

    είσαι με τα καλά (или στα καλά) σου; ты в своём уме?;
    δεν είσαι με τα καλά σου ты с ума сошёл, ты не в своём уме; άς είναι пусть будет так; όπως και (или κι') άν είναι как бы то ни было; τό φόρεμα αυτό δεν είναι πλέον (или πιά) της μόδας эта одежда уже не в моде; είναι τρία χρόνια πού... три года прошло с тех пор, как...; είναι πολύς καιρός πού δεν μιλήσαμε давно мы с вами не беседовали; είναι στο χέρι μου это в моих руках, это зависит от меня; είμαστε γιά να 'μαστέ вот мы какие молодцы!; καί πού 'σαι ακόμα! и это ещё не всё!; и что ещё будет!; όπου (καί) να 'ναι скоро, в скором времени; вот-вот; να 'ταν (καί) να... если бы...; τί 'σαι συ και τί 'μαι γώ калина себя хвалила; αυτός είναι πού είναι он таков, каков он есть; έ, αυτός είναι κι' αν είναι ψεύτης большего лгуна и не сыщешь!; πες μου με ποιόν πας, να σού πώ ποιός είσαι скажи мне, кто твои друзья, и я скажу тебе, кто ты

    Νέα ελληνική-Ρωσικά λεξικό > είμαι

  • 5 с ходу

    разг.
    1) (без промедления, перерыва, сразу же (делать что-либо)) do smth. at the first try, without any preparation (pause, etc.); start smth. right in; do smth. right from the start

    - Небритый, - сказала Аглая. - Опустившийся! Срамота какая! - Будешь сразу пилить? - Счастливо улыбаясь, спросил Володя. - С ходу? (Ю. Герман, Дорогой мой человек) — 'You need a shave, you've let yourself go. Aren't you ashamed of yourself?' 'Nagging already? Starting right in?' Volodya asked with a happy smile.

    Работа завершалась как нельзя удачливо. С ходу, без подсчётов и проб Чижегову удалось кое-что уточнить в схеме, и последние претензии комиссии и завода отпали. (Д. Гранин, Дождь в чужом городе) — The work could not have gone better. At the first try, without any calculations, he succeeded in verifying something in the circuit and the commission's last remaining quibbles were eliminated.

    - Так что же вы, пожилые люди, сами меня с ходу в разбойники записали? Вам говорят - бухгалтер, а вы, можно сказать, хихикаете. (В. Шукшин, Калина красная) — 'Well, why do you elderly people, treat me as a bandit right from the start? You were told I'm a book-keeper and all you do is smirk at the idea, so to speak.'

    2) (не прекращая движения (захватить, преодолеть что-либо)) take (capture) smth. in (at) one fell swoop

    Стойкость и высокая активность советских войск спутали карты гитлеровских стратегов. Попытка немецко-фашистского командования с ходу овладеть Ленинградом провалилась. (К. Мерецков, Непобедимо, как Россия) — Thanks to the determination and initiative of the Soviet forces, the plans of the nazi strategists to capture Leningrad at one fell swoop were frustrated.

    Локтев время от времени поглядывал на спидометр, примерно он знал, на каком километре должна начаться болотина. Предугадать что-либо заранее было невозможно: марь не река, её с ходу не возьмёшь. (В. Мурзаков, Мы уже ходим, мама...) — Loktiev kept glancing at the speedometer. He knew approximately when the marsh would begin. It was impossible to guess in advance what it would be like. The marsh wasn't a river. You couldn't take it in one fell swoop.

    Русско-английский фразеологический словарь > с ходу

  • 6 быть в тягость

    be a burden to (on) smb.; be burdensome (irksome) to smb.; weigh < heavy> upon smb.; be in the way

    - Я знаю, - говорила она, - что они меня не любят и что я им в тягость; вы не поверите, как это меня мучит. (А. К. Толстой, Упырь) — 'I know that they do not like me and that I am a burden to them,' she told him. 'You would not believe how it distresses me.'

    - Жалеет, что дом продала в деревне. Пока, говорит, ребятишки, внучатки-то, маленькие были, говорит, нужна была, а ребятишки выросли - в тягость стала. (В. Шукшин, Калина красная) — 'She's sorry she sold her house in the village. While the children - her grandchildren, that is - were little, she says, I was needed, but now they've grown up a bit I'm in the way.'

    Русско-английский фразеологический словарь > быть в тягость

  • 7 голова идёт кругом

    разг.
    1) (кто-либо испытывает головокружение (от усталости, опьянения и т. п.)) smb.'s head is spinning (going round in circles); smb. is dizzy (giddy)

    Мы вышли в коридор. У меня голова шла кругом - так хотелось взять её за плечи. Ничего больше - только взять за плечи, такие податливые и строптивые... (Л. Жуховицкий, Остановиться, оглянуться...) — We went out into the corridor. My head was going round in circles; I had a violent urge to take hold of her shoulders, that was all, just take hold of those supple but wayward shoulders...

    2) (кто-либо теряет способность ясно соображать от множества дел, забот, переживаний и т. п.) smb.'s head is in a whirl; smb.'s thoughts are in a muddle; it makes smb.'s head spin; smb.'s head is going round like a top; smb. is all upside down

    Отрадина. Ну, что же ты, что же ты? Муров. Ах, не спрашивай меня, пожалуйста! У меня голова кругом идёт. (А. Островский, Без вины виноватые)Otradina: And what did you say to that? Murov: Ah, don't ask me, I beg of you. My thoughts are in such a muddle!

    Ислаев. Я ничего не понимаю. У меня голова кругом идёт. Что тут можно понять? (И. Тургенев, Месяц в деревне)Yslayev: I don't understand anything at all, and my head's going round like a top.

    Разобраться во всём этом до конца, докопаться до истины было невозможно. И от этого кругом шла голова. (А. Иванов, Вечный зов) — It was impossible to get to the heart of the matter and to the truth, and this had made his head spin.

    - Видали мы таких... разбойников!.. - Однако и приветить ведь надо?.. - первая же и сообразила старуха. - Или как? У меня голова кругом пошла - не соображу... (В. Шукшин, Калина красная) — 'We've seen plenty of bandits like him in our time!..' 'Hadn't we better give him some kind of welcome?' the old woman was the first to realise. 'But how? I'm sure I don't know - I'm all upside down...'

    Русско-английский фразеологический словарь > голова идёт кругом

  • 8 сбивать с толку

    1) (приводить в замешательство, в заблуждение, запутывать) confuse (baffle, muddle) smb.; throw smb. off course; put smb. off his stroke; put smb. in a quandary

    Граф оглянулся. - Новость сбивает меня с толку. В Петербурге я знал бы, что делать. Но здесь... (С. Голубов, Багратион) — The Count looked round furtively and continued: 'This news has put me in a quandary. If I was in St. Petersburg I would know what to do, but here...'

    - Я непьющий, - поспешил Егор. - Ой ли? - искренне удивилась Люба. И очень как-то просто у неё это получалось, естественно. Егора простота эта сбила с толку. (В. Шукшин, Калина красная) — 'I don't drink,' Yegor said hastily. 'Are you sure?' Lyuba was quite genuinely surprised. The way she said it was so simple, so natural. And this simplicity put Yegor off his stroke.

    "Зачем про чертовщину? Что он хотел? Запугать? Вряд ли. Скорее, запутать, сбить с толку..." (В. Черняк, Час пробил) — 'Why all this business about sorcery? What is he out to do? Frighten me? Not likely. He probably wants to confuse me, throw me off course.'

    2) (воздействуя каким-либо образом, изменять чьё-либо поведение в плохую сторону) lead smb. astray; turn smb.'s head

    Впрочем, он был в душе добрый человек, хорош с товарищами, услужлив, но генеральский чин совершенно сбил его с толку. (Н. Гоголь, Шинель) — He was, however, at heart a good-natured man, pleasant and obliging with his colleagues; but the grade of general had completely turned his head.

    Тут фрау Леноре пришла в волнение и начала умолять свою дочь не сбивать с толку по крайней мере брата - и удовольствоваться тем, что она сама такая отчаянная республиканка! (И. Тургенев, Вешние воды) — Here Frau Lenore began to show signs of agitation and implored her daughter not to lead her brother astray and remain content with being such a desperate Republican herself.

    Русско-английский фразеологический словарь > сбивать с толку

  • 9 цӹре

    Г.
    1. цвет, окраска, колорит, расцветка, тон, оттенок; масть. Шӧртнялгӹ цӹре золотистый цвет; ц ӹрем вашталташ менять цвет.
    □ Шаршы, пӹзӹлмӹ якшар цӹрештӹ доно ӹшкӹмӹштӹм пӓлдӹртӓт. «Кӓнг. цевер.». Калина, рябина выдают себя своим красным цветом. (Михаил Иванович дон шӱмбелж ӹ) анжат: больница турештӹшӹ кугивлӓ лошты ик имни шалга, цӹрежӹ нӹнӹн ганьыракок. А. Канюшков. Михаил Иванович и его приятель смотрят: в березняке напротив больницы стоит одна лошадь, масть почти такая же, как у их лошади. Ср. тӱс.
    2. вид; внешность, наружность, внешний облик, черты лица. Шамым ямдымеш, ӹшке эдем цӹрем ямдымеш кӱ вара йӱэш? В. Сузы. Кто же пьёт до потери сознания, до потери своего человеческого облика? Хала ӹшке и гӹц ишкӹ цӹрежӹм вашталтен миӓ. Н. Ильяков. Сам город год от года меняет свой облик. Ср. тӱс, сын.
    3. лицо; передняя часть головы. Пӹрӹнзӹквлӓ цӹрем локтыл Погыневӹ тӹрвӹ век. А. Канюшков. Морщинки, портя лицо, собрались вокруг губ. (Рита) изиш кӹжгемӓлӹн, цӹрежӹ свезӓэм веле шӹнзӹн. А. Канюшков. Рита слегка пополнела, лицо её только посвежело. Ср. тӱс, чурий.
    4. вид; выражение лица, отражающее внутреннее состояние, внутренний облик. Ӓтям пиш когон лӱдӹн колтен. Цӹрежӓт вашталт кеш. Н. Игнатьев. Отец очень сильно испугался. Даже выражение лица его изменилось. Ср. тӱс, сын.
    5. облик; характер, вид, душевный склад. Ӓшӹндӓрен мимӹкӹжӹ, Поп цӹрежӹ яжон каеш. П. Першут. Если подумать (букв. вспомнить), хорошо виден характер попа. Кӹ зӹт ӹ нде махань ылметӹм, лачокшы цӹреэтӹм пӓлен шом. К. Беляев. Теперь я узнал, каков ты, каков твой истинный облик. Ср. т ӱс, сын.
    6. перен. признак; примета, знак, по которым можно угадать, узнать, определить что-л.; след. Проспект кымдыкеш шошым цӹ ре Вазалын шокшы шӱ лӹш гань. А. Атюлов. На весь проспект опустились приметы весны, как тёплое дыхание. Ср. тӱс, пале.
    7. перен., книжн. лицо; индивидуальный облик, чьи-л. отличительные черты. Тӱнымбал культурывлӓ лоштат мӓмнӓн культурынан ӹшке цӹрежӹ улы. «Цикмӓ». Среди мировой культуры и у нашей культуры есть своё лицо. Ср. тӱс, сын, пале.
    ◊ Цӹре вазаш (вазын кеӓш) лица нет на ком-л.; бледнеть, побледнеть; приобретать (приобрести) нездоровый вид. Изи шӱмжӹ пиш ясылана, вазын кен цӹрежӹ. Г. Матюковский. Маленькое сердечко очень страдает, он весь побледнел. Цӹре гӹц вазаш (вазын кеӓш, вазын колташ, вазын шӹнзӓ ш) бледнеть, побледнеть; лица нет на ком-л. Кӧри цӹре гӹц вазын шӹнзӹн, ясын, келгӹн шӱлештӹлеш. К. Беляев. Кӧри побледнел, дышит тяжело, глубоко. Цӹ ре гӹц кеӓш
    1. выцветать, выцвести; выгорать, выгореть; блёкнуть, поблёкнуть; тускнеть, потускнеть; терять (потерять) яркость окраски. (Семон Карп) цӹре гӹц кешӹ тошты тыгыржым кайыктен колтыш. Н. Игнатьев. Семон Карп показал выгоревшую рубашку. 2) бледнеть, побледнеть. Цӹре гӹц кешӹ лицӓвлӓштӹ пуше веле лӱдӹ шлӓ кайыт. Н. Игнатьев. Их побледневшие лица выглядят ещё более страшно. Ц ӹ ре пыраш приобретать (приобрести) нормальный, здоровый цвет лица. (Игнатин) поспеен, якшарген шӹцшӹ олма гань шӹргӹмыныштыжы цӹре пырен шӹнзӹн. В. Патраш. Его лицо, похожее на спелое, румяное яблоко, приобрело здоровый вид. Цӹре шоаш подрумяниться; испечься до румяной, золотистой корочки. Когылем к ӱӓшӹж ӹк ӱн, но ц ӹ реж ӹ шоде. Мой пирог испечься-то испекся, но не подрумянился. Цӹре ямаш (ямын кеӓш) бледнеть, побледнеть кто-л. Тиштӹ тама-ӓнят акъяры улы векӓт? Тӹвеш, цӹреэтӓт ямын кеш? Н. Игнатьев. Кажется, здесь есть что-то неладное? Вон, ты даже побледнел? Цӹрем пырташ придавать (придать) яркость, цвет, румянец, здоровый вид, цвет лица. Стрӓпкӓ кечет олмавлӓн цӹрештӹм пырта, кӱэштеш. Н. Игнатьев. Стряпуха-солнце печёт, придаёт румянец яблокам. Ц ӹ рем шокташ румянить, подрумянить; печь (испечь) что-л. до румяной корочки, золотистого цвета. Тошнурвлӓ цӹре шоктыман калацым арава циц лыктыт. Д. Орай. Тошнурцы привозят целые телеги подрумяненных калачей. Цӹрем(ӓт) ужаш агыл совсем не видать, видом не видать, не иметь представления о чём-л. Мӹнь колбасажын цӹрежӹмӓт ужделам. Г. Кириллов. Я колбасу и видом не видал.

    Словарь. марийско-русский язык (Марла-рушла мутер) > цӹре

  • 10 начинать

    начать
    1) починати, почати, розпочинати, розпочати, зачинати, зачати, (редко) начинати, начати, (редко, диал.) розчинати, розчати, започинати, започати що и що робити, (очень редко) вчинати, вчати що робити; (ставать) ставати, стати що робити, (приниматься) братися, взяти и (реже) взятися, піти що робити, заходжуватися и заходитися, (сов.) заходитися що робити и коло чого, (о мног.) поропочинати, позачинати, позаходжуватися. [Я знав кінець, іще й не починавши (Самійл.). Життя свого я не почну як діти (Грінч.). Гості почали прощатися (Коцюб.). Сонце почало повертати на вечірній пруг (Н.-Лев.). Киньмо жереб, хто резпочинати мусить (Куліш). Трохи оддихавши, знову розпочинає (Мирний). Тепер-би нам з ворогами бійку розпочати (Рудан.). Партія визнала за потрібне розпочати рішучу боротьбу з правим ухилом (Пр. Правда). Старий розпочав нову хату будувати (Мирний). Кардинал казання зачинає (Самійл.). Кашель зачинає душити його слабі груди (Франко). Зачинає із ним розмовляти (Рудан.). Добре зачав, лихо скінчив (Франко). Зачав був його соромити (Грінч.). Зачне кричати (Звин.). Як начнеш постить, то нічого буде хрестить (Номис). Співали гарні пісні, а далі й казки розчали (Біл.-Нос.). Розчали робити хату (Червоногр.). Заходитись коло тієї праці, що започали наші предки (Куліш). Прибіг до нас та й стає нам розказувати, що йому трапилося (Звин.). Став до мене ходити (М. Вовч.). Брався він голосити (Крим.). Взяв він лаятися (Звин.). Погладить по головці, а сам візьме ходить по садку (М. Вовч.). Учора взяла за щось суперечитися зо мною (Крим.). Взялися стреляти (Гол. I). Пішли старі про Кам'янець розпитуватись (Свидн.). Пообідав і робити заходився (Грінч.)]. -ть говорить - починати, почати говорити, здіймати (знімати), зняти мову, заговорити про (за) кого, про (за) що. Ребёнок -нает говорить (впервые) - дитина починає говорити (лепетіти), (диал.) дитина нарікає. [«А що малий, ще не говорить?» - «Та ні, потроху вже наріка» (Бердянщ.)]. -ть год, день - починати (розпочинати), почати (розпочати) рік, день. -ть дело - а) (судебное) починати (розпочинати, заводити), почати (розпочати, завести) справу (діло). [Я тобі й коні подарую і діла ніякого не заведу (Тобіл.)]; б) (исковое, тяжбу) закладати, закласти (реже заложити) позов; в) (предприятие) починати (розпочинати), почати (розпочати) діло; закладати, закласти підприємство, (зап.) підніматися, піднятися (якоїсь справи). -ть драку, ссору и т. п. с кем - починати, почати бійку, сварку и т. п. з ким, заводитися, завестися (битися, сваритися и т. п.) з ким. [Нащо ти з дітьми заводишся? знов почнуть плакати через тебе (Звин.). Завелися, як той казав: багатий за багатство, а вбогий - бо-зна й за віщо вже (Номис). Завелись князі поміж собою битись (Куліш)]. -ть жизнь - починати (розпочинати), почати (розпочати) життя. [Можна було нове життя по-кращому розпочати (Доман.)]. -ть от (с) Адама - починати, почати від Адама (від батькового батька). -ть переговоры - починати (розпочинати), почати (розпочати) перемови (пересправи). -ть (затягивать) песню - заводить, завести пісні и пісню. [Вночі заводив своїх чарівних пісень (Гр. Григор.). Без мене не знаєш, як і пісню завести (Стор.)]. -ть пирог, хлеб - починати, почати, (слегка) надпочинати, надпочати пиріг (пирога), хліб. -ть (заводить) разговор - починати (розпочинати), почати (розпочати) розмову, здіймати (знімати), зняти розмову (бесіду, балачку, мову, (диал.) річ, заводити, завести (мову), забалакувати, забалакати про (за) кого, про (за) що. [Ти даремно сам знов розпочинаєш ту розмову (Л. Укр.). Не здіймаймо журливих розмов! (Л. Укр.). Сама вона таких розмов не знімала, - все він починав (Грінч.). Коли-б не хотів, то-б і бесіди оцієї не здіймав (Кониськ.). «Братіки мої!» - здіймає річ один (Коцюб.). Не здіймала більше речи про свою думку (Кониськ.). Не хтів їй казати всього про себе одразу і завів про друге (Гр. Григор.)]. -ть сначала - починати, почати спочатку. [Почніть спочатку, а то я вас перебила (Л. Укр.)]. -чать поддакивать - почати притакувати (підтакувати), затакати. -ть разглагольствовать - починати, почати (зачати) просторік(ув)ати, запросторікати, розпускати, розпустити патяки. -ть танец - починати (заводити), почати (завести) танець (танок). -чать читать - почати читати, зачитати. [Письма принесли і всі тихенько зачитали (Шевч.)]. Как -чал, как -нёт читать! и т. п. - як почав (зачав), як (не) почне (зачне) читати! и т. п. Опять -чал своё - знову завів своєї. Не с чем -чать - нема з чим (ні з чим) почати (піднятися), (образно) нема за що рук зачепити. Не знаю, что и -чать - не знаю, що й почати (що його й робити). [Я не знаю, що мені робити, що мені почати (Сл. Гр.)]. Не торопись -нать, спеши кончать - не швидко починай, а швидко кінчай. -най, да о конце помышляй - починай, та про кінець дбай. Ни -чать, ни кончать пришло - ані сюди, ані туди, Микито! (Приказка);
    2) безл. - починати, почати, (становиться) ставати, стати. [Починало ставати душно (Грінч.). Почало йому згадуватися все, що тоді було (Грінч.). Стало на світ займатися (Квітка)]. -нает идти дождь - починає йти дощ, зривається дощ (іти). [Зривається дощик іти (Звин.)]. -нает теплеть - починає тепліти, (больше прежнего: теплішати), забирається на тепло. Начиная -
    1) починаючи, розпочинаючи и т. п.;
    2) нрч. - починаючи, почавши з (від) кого, з (від) чого. -ная с этого времени - починаючи з цього часу, з цього часу почавши. -ная с этого места - починаючи від цього місця, від цього місця почавши. Начатый - початий, розпочатий, зачатий, начатий, розчатий, започатий, вчатий, порозпочинаний, позачинаний; заведений; надпочатий; знятий. [Початі в дев'ятнадцятому віці спроби (Крим.). Кінчали розпочату бесіду (Коцюб.). Надпочатий хліб (Франко)]. -ться -
    1) (стр. з.) починатися, розпочинатися, бути починаним, розпочинаним, початим, розпочатим, порозпочинаним и т. п. [Працю тільки розпочато (Самійл.)]. -чат судебный процесс - почато (розпочато) судовий процес (судову справу);
    2) (в пространстве) починатися, початися, (реже) зачинатися, зачатися. [Там, де гори вкриті туманами, мій рідний краю, - там, почався ти (Грінч.). Обидва яри зачинаються коло ліса (Звин.)];
    3) (во времени) починатися, початися, розпочинатися, розпочатися, зачинатися, зачатися, (редко) начинатися, начатися, (редко, диал.) починати, почати, розчинатися, розчатися, зачинати, зачати; (наступать; появляться; возникать) заходити, зайти; (возникать, брать начало) ставати, стати, вставати, встати, по(в)ставати, по(в)стати, іти, піти з чого, від кого; (подниматься: о крике, шуме, ссорах и т. п.) зчинятися, зчинитися, учинятися, учинитися, зчинатися, зчатися, (также о разговоре) здійматися и зніматися, знятися. [Дія починається з того, що… (О. Пчілка). Незабаром почнеться діло (Рудан.). Коли воно (небо) почалось, того ми не знаєм (Рудан.). Коли розпочиналося на Україні яке добре діло, то завжди… (Рада). Розпочавшися р. 1901 боротьбою за український університет, ця тенденція невпинно йде вперед (Рада). Бенкет розпочавсь (Самійл.). Розпочалася нудьга за Україною (Крим.). Небавом розпочнеться наука в школі (Кониськ.). Нове життя зачалося (Мирний). Закінчити ту справу, що зачалась у березолі (Куліш). Рожа одцвілася, а калина началася (Метл.). На Чорному морі все недобре починає (Пісня). Як зачинає звада, не поможе й рада (Номис). Прийшли морози, випав сніг; зайшла инша робота (Васильч.). Сварка зайшла із-за якихось виплат (Франко). Стала слава, стали й поговори, ой на тую дівчиноньку, що чорнії брови (Метл.). Встає життя нове (Грінч.). Повстала боротьба національности за своє національне «я» (Грінч.). Все воно з сварки постало (Грінч.). Така дружба, таке товариство пішло між ними! (Мирний). Зав'язалася балачка, пішла обміна думками (Крим.). Зчиняється досить палка спірка (Грінч.). Вчинився нараз крик (Франко)]. - ется день - починається (настає) день. -ется жатва - починаються (заходять) жнива. -лось ненастье - почалася негода, занепогодилося. -ется ночь - починається (настає, заступає, западає) ніч. -ется осень - починається осінь, осеніє. -ется праздник - починається (заходить) свято. -лось с пустяков - почалося (зайшло) з дурниці. -ется, -чался разговор - починається (здіймається), почалася (знялася) розмова (бесіда). [Розмова на який час затнулася, а там знову знялась (Мирний). Знялася в нас бесіда про книжки (Кониськ.)]. -ется рассвет - починає світати (розвиднюватися, на світ благословлятися, дніти). Список - ется его именем - список починається його ім'ям (з його ім'я). Не нами -лось, не нами и окончится - не від нас повелося - не з нами й минеться; не від нас стало, не нами й скінчиться (Приказки).
    * * *
    несов.; сов. - нач`ать
    почина́ти, поча́ти, розпочина́ти, розпоча́ти; зачина́ти, зача́ти; начина́ти, нача́ти; диал. розчина́ти, розча́ти (розічну́, розічне́ш); ( как вспомогательный гяагол) става́ти (ста́ю, ста́єш), ста́ти (ста́ну, ста́неш); (приниматься, браться) захо́дитися, -джуся, -дишся и захо́джуватися, -джуюся, -джуєшся, заходитися, -ходжуся, -ходишся, сов. узяти (візьму, візьмеш); (сов.: приступить) піти (піду, підеш)

    как \начинать нёт читать! — як почне (як розпочне, як стане, як заходиться; як зачне, як не почне, як не розпочне, як не стане, як не заходиться) читати!

    \начинать чать своё — завести своєї, почати своєї

    \начинать чать с того, что... — почати з того, що

    \начинать нать переговоры — починати (розпочинати) переговори

    \начинатьть речь приветствием (с приветствия) — починати, почати (розпочинати, розпочати) промову привітанням (з привітання)

    \начинатьть строительство — почина́ти, поча́ти (розпочина́ти, розпоча́ти; зачина́ти, зача́ти) будівни́цтво, захо́дитися (захо́джуватися), заходи́тися коло будівни́цтва

    Русско-украинский словарь > начинать

  • 11 до фени

    прост.
    cf. smb. couldn't care less about smth.; not care a curse (a damn, a darn, a fig, a hang, a rap) for smth.

    - Братья и сестры, - проникновенно сказал он, - у меня только что от нежности содрогнулась душа. Я понимаю, вам до фени мои красивые слова, но дайте всё же я их скажу. (В. Шукшин, Калина красная) — 'Brothers and sisters,' he said feelingly, 'my soul has just filled with tenderness, I realise you couldn't care less about my fine words, but let me say them just the same.'

    Русско-английский фразеологический словарь > до фени

  • 12 с дороги

    разг.
    1) (сразу после поездки; в результате поездки) after one's (smb.'s) journey (trip); one (smb.) has been on the road

    Вымыть его [ребёнка], самой умыться с дороги, причесаться, переодеться - всё это заняло время... (И. Грекова, Кафедра) — The business of washing him and herself after the trip, of combing her hair and changing into other clothes - all took time...

    - Ну, допросили? А теперь покормить надо - человек с дороги. Садись пока, Георгий. (В. Шукшин, Калина красная) — 'Well, have you finished your interrogation? What about giving him something to eat - he's been on the road. Take a seat, Georgi.'

    2) ( во время пути) during one's (smb.'s) journey (trip); on the road; en route Fr.

    В письме этом, писанном с дороги, из Екатеринбурга, Вася уведомлял свою мать, что едет сам в Россию, возвращается с одним чиновником. (Ф. Достоевский, Братья Карамазовы) — In the letter written on the road from Ekaterinburg, Vassya informed his mother that he was returning to Russia with an official.

    Тарашкин наказал Ивану посылать вести с дороги. Тревога его немного улеглась, когда он получил из Челябинска открытку. (А. Толстой, Гиперболоид инженера Гарина) — Tarashkin had instructed Ivan to keep in touch with him during his journey. He was somewhat relieved when he got a postcard from Chelyabinsk.

    Потом он спрятал записку и прочитал письмо, что было послано с дороги, опущено в Казани. (Ю. Бондарев, Выбор) — He put away the note and read the letter which had been mailed en route from Kazan.

    Русско-английский фразеологический словарь > с дороги

  • 13 новость

    1) (новизна) новість (-вости). -вость дела - новість справи;
    2) (новый случай, новое явление) новина, (редко) новина; (новинка) новинка; (первина) перш[в]ина. [Мати почала розмовляти рідною мовою; мені ця новина дуже припала до вподоби (Крим.). Ой у нас на селі новина: зацвіла у лузі калина (Пісня). Весна нам принесла новини невеселі (Л. Укр.). Чого нам, люди добрі. за новинами впадати? (Л. Укр.). Овва! хай б'ють! чи то мені первина! (Свидн.)]. Это для меня -вость - це для мене (мені) новина;
    3) новина, новість (- вости); см. Новшество;
    4) (весть, первое известие о чём-л.) новина, новинка. [Мати, почувши страшну новину, заніміла (Грінч.). Став пиво, скажу новину (Коцюб.). Коли ще матимеш які новини, звели й мене оповістити (Куліш). Ти на станції був, чи не чув часом новинки якоїсь? (Кирил.)]. Приятная -вость - приємна (втішна) новина. Какие -ти? - які новини? які новинки?
    * * *
    1) новина́

    вот [ещё] \новостьть (\новость ти)! — от (ото́, оце́) [ще] новина́ (нови́ни)!

    [это] что [ещё] за \новостьть (\новость ти)? — [це] що [ще] за новина́ (нови́ни)?

    \новостьти в нау́ке — нови́ни в нау́ці

    \новостьть сезо́на — нови́на сезону

    2) ( новизна) новизна, новина́

    Русско-украинский словарь > новость

  • 14 для очистки совести

    разг.
    for conscience sake; to calm (ease, relieve, soothe) one's conscience; to satisfy one's conscience

    - Вы думали, что я из моей глуши не подымусь по вашему первому уведомлению, и написали для очистки совести. А я вот и приехал. (Ф. Достоевский, Идиот) — 'You thought I wouldn't leave my wilderness at the first message from you, so you wrote merely to relieve your conscience. Yet here I am.'

    - Если железную дорогу перерезали, так и шоссе перерезали, - сказал машинист. - А вдруг не перерезали... Надо попробовать по шоссе, - сказал Ховрин. - Хоть для очистки совести. (Н. Чуковский, Балтийское небо) — 'If they've cut the railway, they must have cut the road,' the driver said. 'Suppose they haven't... We must try the road,' Khovrin said. 'If only to satisfy our consciences.'

    Однажды она не ответила ему на его письмо. Недели через две он отправил ещё, но и на него не было ответа... Всё же для очищения совести он послал и третье письмо... (В. Кондратьев, Женька) — Once she did not answer his letter. Two weeks later he sent another one, and again there was no reply... To calm his conscience he sent one more letter...

    Все, кто тут был, растерянно помолчали... Но вина и всевозможной редкой закуски за столом было много, поэтому хоть и погоревали, но так, больше для очистки совести. (В. Шукшин, Калина красная) — All the others fell into a dismayed silence. But there was plenty of wine and all kinds of delicacies on the table and so, if they showed any regrets, it was mostly to soothe their consciences.

    Русско-английский фразеологический словарь > для очистки совести

  • 15 лезть на рога

    прост.

    - Шиканул разок и - загремел. И опять на рога лезет. Сам! (В. Шукшин, Охота жить) — 'Had his fling, and then he came a cropper. And now he's asking for it again.'

    В это время в комнату скользнул один из молодых, белый от испуга. - Квартал окружили, - сказал он. - А ты что? - Я не знаю, куда... я вам сказать. - Сам прёт на рога, - засмеялся Губошлёп. - Чего ж ты опять сюда-то? Ах, милый ты мой, телёночек мой... (В. Шукшин, Калина красная) — One of the gangsters, pale with fright, dashed into the room. 'They've cordoned off the block,' he said. 'What are you doing here?' 'I don't know where to go... Thought I'd tell you.' 'Well, you're asking for trouble,' Big Lip burst out laughing. 'Why did you come back here? You sweet kid, you darling...'

    Русско-английский фразеологический словарь > лезть на рога

  • 16 не говори гоп, пока не перепрыгнешь

    не говори гоп, пока не перепрыгнешь (не перескочишь)
    посл., прост.
    don't speak too soon; cf. don't count your chickens before they're hatched; never cackle till your egg is laid; don't haloo (whistle) until you are out of the wood; there's many a slip between the cup and the lip; between the cup and the lip a morsel may slip; first catch your hare, then cook him; catch the bear before you sell his skin

    - А хорошо, правда, что мы у самого моря устроились!.. Подумайте, как это здорово: утречком побежали разом на берег - и бух-бух в море! А потом на завод... - Ой, не кажи гоп, Петро, пока не перепрыгнешь! - сказал я... "И бух-бух в море!" Не пробухайся смотри! Ещё неизвестно, как нас встретят на заводе. (В. Беляев, Старая крепость) — 'But I'm glad we've got a place right by the sea, aren't you!.. Think how fine it'll be in the morning. Just run down to the beach and straight into the sea! Then off to work...' 'Don't count your chickens before they're hatched, Petka,' I said... 'Straight into the sea!' Mind you're not mistaken. We don't know yet how they'll greet us at the factory.'

    - Поняла. Всё сделаю, как надо. - Не говори "гоп"... - Вот увидишь. (В. Шукшин, Калина красная) — 'Yes, I see. I'll do everything you say.' 'Well, don't speak too soon.' 'You'll see.'

    Русско-английский фразеологический словарь > не говори гоп, пока не перепрыгнешь

  • 17 цӹре

    цӹре
    Г.
    1. цвет, окраска, колорит, расцветка, тон, оттенок; масть

    Шӧртнялгӹ цӹре золотистый цвет;

    цӹрем вашталташ менять цвет.

    Шаршы, пӹзӹлмӹ якшар цӹрештӹ доно ӹшкӹмӹштӹм пӓлдӹртӓт. «Кӓнг. цевер.» Калина, рябина выдают себя своим красным цветом.

    (Михаил Иванович дон шӱмбелжӹ) анжат: больница турештӹшӹ кугивлӓ лошты ик имни шалга, цӹрежӹ нӹнӹн ганьыракок. А. Канюшков. Михаил Иванович и его приятель смотрят: в березняке напротив больницы стоит одна лошадь, масть почти такая же, как у их лошади.

    Сравни с:

    тӱс
    2. вид; внешность, наружность, внешний облик, черты лица

    Шамым ямдымеш, ӹшке эдем цӹрем ямдымеш кӱ вара йӱэш? В. Сузы. Кто же пьёт до потери сознания, до потери своего человеческого облика?

    Хала ӹшке и гӹц ишкӹ цӹрежӹм вашталтен миӓ. Н. Ильяков. Сам город год от года меняет свой облик.

    Сравни с:

    тӱс, сын
    3. лицо; передняя часть головы

    Пӹрӹнзӹквлӓ цӹрем локтыл погыневӹ тӹрвӹ век. А. Канюшков. Морщинки, портя лицо, собрались вокруг губ.

    (Рита) изиш кӹжгемӓлӹн, цӹрежӹ свезӓэм веле шӹнзӹн. А. Канюшков. Рита слегка пополнела, лицо её только посвежело.

    Сравни с:

    тӱс, чурий
    4. вид; выражение лица, отражающее внутреннее состояние, внутренний облик

    Ӓтям пиш когон лӱдӹн колтен. Цӹрежӓт вашталт кеш. Н. Игнатьев. Отец очень сильно испугался. Даже выражение лица его изменилось.

    Сравни с:

    тӱс, сын
    5. облик; характер, вид, душевный склад

    Ӓшӹндӓрен мимӹкӹжӹ, поп цӹрежӹ яжон каеш. П. Першут. Если подумать (букв. вспомнить), хорошо виден характер попа.

    Кӹзӹт ӹнде махань ылметӹм, лачокшы цӹреэтӹм пӓлен шом. К. Беляев. Теперь я узнал, каков ты, каков твой истинный облик.

    Сравни с:

    тӱс, сын
    6. перен. признак; примета, знак, по которым можно угадать, узнать, определить что-л.; след

    Проспект кымдыкеш шошым цӹре вазалын шокшы шӱлӹш гань. А. Атюлов. На весь проспект опустились приметы весны, как тёплое дыхание.

    Сравни с:

    тӱс, пале
    7. перен., книжн. лицо; индивидуальный облик, чьи-л. отличительные черты

    Тӱнӹмбал культурывлӓ лоштат мӓмнӓн культурынан ӹшке цӹрежӹ улы. «Цикмӓ» Среди мировой культуры и у нашей культуры есть своё лицо.

    Сравни с:

    тӱс, сын, пале

    Идиоматические выражения:

    Марийско-русский словарь > цӹре

  • 18 -R562

    prov. ± красна калина, да на вкус горька; не все то золото, что блестит.

    Frasario italiano-russo > -R562

См. также в других словарях:

  • калина —      (Viburnum opulus L.). Кустарник семейства жимолостных, дающий съедобный плод костянку шаро яйцевидной формы, красного цвета, по размеру чуть меньше рябины, в просторечии называемый ягодой , имеющей своеобразный сладковато кисловато… …   Кулинарный словарь

  • КАЛИНА КРАСНАЯ — «КАЛИНА КРАСНАЯ», СССР, МОСФИЛЬМ, 1973, цв., 108 мин. Трагическая мелодрама. Эта картина Василия Шукшина крайне редкое жанровое исключение в советском искусстве, где все трагедии должны были быть непременно «оптимистическими». Это рассказ о… …   Энциклопедия кино

  • Калина, Виктор Владимирович — У этого термина существуют и другие значения, см. Калина (значения). В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Милько. Виктор Калина Имя при рождении Милько Виктор Владимирович Дата рождения 3 февраля 1968 …   Википедия

  • Калина, Виктор — Виктор Владимирович Калина (белор. Віктар Каліна; род. 3 февраля 1968, Борисов, Минская область, БССР)  белорусский музыкант, певец шансона, композитор и поэт. Содержание 1 Биография 2 Творчество …   Википедия

  • Калина В. — Виктор Владимирович Калина (белор. Віктар Каліна; род. 3 февраля 1968, Борисов, Минская область, БССР)  белорусский музыкант, певец шансона, композитор и поэт. Содержание 1 Биография 2 Творчество …   Википедия

  • Калина В. В. — Виктор Владимирович Калина (белор. Віктар Каліна; род. 3 февраля 1968, Борисов, Минская область, БССР)  белорусский музыкант, певец шансона, композитор и поэт. Содержание 1 Биография 2 Творчество …   Википедия

  • Калина Виктор Владимирович — Виктор Владимирович Калина (белор. Віктар Каліна; род. 3 февраля 1968, Борисов, Минская область, БССР)  белорусский музыкант, певец шансона, композитор и поэт. Содержание 1 Биография 2 Творчество …   Википедия

  • Калина, Исаак Иосифович — Исаак Иосифович Калина Дата рождения: 14 ноября 1950(1950 11 14) (62 года) Место рождения: Оренбургская область, РСФСР, СССР Страна …   Википедия

  • Калина (автомобиль) — LADA Kalina LADA Kalina на викискладе …   Википедия

  • Калина (компания) — У этого термина существуют и другие значения, см. Калина (значения). Концерн «Калина» …   Википедия

  • Калина-Кантри — Наибольшая в мире писанка в Вегревиле Село украинского культурно …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»